Страти українських військовополонених є свідомою політикою РФ
Категорія
Україна
Дата публікації

Страти українських військовополонених є свідомою політикою РФ

Офіс Генерального прокурора
Страти українських військовополонених є свідомою політикою РФ

За останній рік зросла кількість страт окупантами українських військовополонених. Офіс Генпрокурора наголошує, що ці злочини є непоодинокими інцидентами, а цілеспрямованою політикою РФ.

Головні тези:

  • Зростання страт українських військовополонених є наслідком свідомої політики РФ, не є випадковими подіями, а цілеспрямованою стратегією.
  • Притягнення до відповідальності окупантів за війну та злочини перед міжнародним судом є важливим кроком у відновленні справедливості та зціленні постраждалих.
  • Необхідність співпраці з міжнародними партнерами для притягнення Росії до відповідальності та судового переслідування учасників війни на Сході України.
  • Розслідування воєнних злочинів та страт українських військовополонених потребує великих зусиль і співпраці на міжнародному рівні.

Кількість страт окупантами РФ українських військовополонених зростає

Як повідомив генпрокурор Андрій Костін, у 2024 році кількість страт українських військовополонених російськими окупантами зросла. Катування та страти без суду стали інструментом війни, засобом залякування та знищення.

Костін підкреслив, що це не поодинокі випадки, а цілеспрямована політика. Зокрема, існує аудіозапис, де російський офіцер наказує своїм військовим не брати полонених, а вбивати українців на полі бою.

Як зазначив очільник Офісу Генерального прокурора, одним із ключових завдань правосуддя є притягнення Росії та її керівництва до відповідальності за злочин агресії, без якого не було б понад 140 тисяч воєнних злочинів.

Багато російських воєнних злочинців засуджено українськими судами заочно, але вироки суду мають важливе значення для процесу відновлення справедливості та зцілення постраждалих, підкреслив Костін.

Генпрокурор розповів, що розслідування воєнних злочинів під час конфлікту є надзвичайно складним процесом.

Необхідно притягнути до відповідальності організаторів цього вторгнення — президента, прем'єр-міністра, членів так званої "трійки" — і показати, що вони не уникнуть покарання, незважаючи на прогалини в міжнародному праві. Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції щодо цього питання, але ми працюємо над правовим механізмом разом із близько 40 країнами світу.

Тому якщо Путін наважиться приїхати на саміт G20 у Бразилії, він має бути заарештований. Відмова виконати ордер на арешт лише посилює позиції Росії. Усі наші сподівання зараз покладаються на незалежність бразильської судової системи, — зазначив Генпрокурор.

Російські окупанти стратили на полі бою 93 українських воїни

Правоохоронці мають дані про страту російськими військовими на полі бою 93 українських військовополонених. Про це повідомив начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора Юрій Бєлоусов.

За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у цьому році. Водночас тенденція почала з’являтися у листопаді минулого року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік», зазначив керівник "департаменту війни".

Категорія
Політика
Дата публікації

У Трампа запропонували ідею щодо проведення виборів в Україні — яку саме

Келлог
Джерело:  Reuters

Зокрема в адміністрації США хочуть, щоб Україна провела вибори у період між оголошенням режиму припинення вогню і остаточним підписанням мирної угоди з Росією.

Головні тези:

  • Президентська адміністрація США пропонує проведення виборів в Україні відразу після припинення активних бойових дій.
  • Україна має можливість визначити нового лідера для участі в мирних переговорах з Росією після виборів.
  • Деякі колишні чиновники США висловлюють сумніви у можливості досягнення мирної угоди в найближчі місяці або проведення виборів у 2025 році.
  • Конституційні обмеження українського законодавства можуть ускладнити проведення виборів під час воєнного стану.

У Трампа заговорили про вибори в Україні

Нова президентська адміністрація США хоче, аби одразу після припинення активних бойових дій Україна провела вибори.

Про це в інтерв’ю Reuters заявив спецпредставник Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог.

Більшість демократичних країн проводять вибори під час війни. Я вважаю, що це важливо. Я вважаю, що це добре для демократії. У цьому краса міцної демократії, у вас потенційно є більше ніж одна людина.

Кіт Келлог

Кіт Келлог

Спецпредставник Трампа з питань України та Росії

Як розповіли Reuters неназвані поінформовані джерела, мирний план Трампа все ще в процесі створення, і жодних політичних рішень досі не було ухвалено, але Келлог та інші офіційні особи Білого дому в останні дні обговорювали, як підштовхнути Україну погодитися на вибори в рамках початкового перемир’я з Росією.

Двоє людей, знайомих з дискусіями в адміністрації Трампа, повідомили, що в Білому домі також обговорюють, чи варто наполягати на початковому припиненні вогню, перш ніж намагатися досягти більш сталої угоди. Якби в Україні відбулися президентські вибори, переможець міг би бути відповідальним за переговори щодо довгострокового пакту з Москвою, кажуть вони.

Високопоставлений "радник" у Києві та джерело в українському уряді сказали, що адміністрація Трампа ще офіційно не вимагала від України проведення президентських виборів до кінця року.

Однак, як кажуть джерела в Вашингтоні, українці зізналися американським партнерам, що бояться втручання росіян в українські вибори, якщо ті проходитимуть у такий нестабільний момент.

Разом з тим джерело в українському уряді заявило, що Путін використовує питання виборів в Україні як фальшивий привід для зриву майбутніх переговорів.

(Він) розставляє пастку, стверджуючи, що якщо в Україні не пройдуть вибори, він може згодом проігнорувати будь-які домовленості.

Деякі колишні чиновники США кажуть, що вони скептично налаштовані щодо можливості досягнути мирної угоди в найближчі місяці або що вибори відбудуться у 2025 році.

Питання виборів в Україні

П’ятирічний президентський строк Володимира Зеленського добіг кінця навесні 2024 року. Каденція чинного складу Верховної Ради закінчилася за пів року до того.

Однак українська Конституція прямо виключає можливість проведення парламентських виборів в умовах воєнного стану. Крім того, на рівні закону заборонені і вибори президента під час воєнного стану.

Днями нелегітимний президент Росії Володимир Путін, який вже вп’яте обіймає посаду президента РФ, попри конституційне обмеження у дві каденції, поставив під сумнів легітимність Володимира Зеленського як президента України. Зокрема господар Кремля вважає, що український лідер буцімто не має повноважень підписувати мирну угоду.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?