У NASA опублікували фото "Злісних очей" у космосі

Марина Ліщук

Джерело: Science Alert

Астрофізики NASA опублікували знімки пари галактик NGC 2207 та IC 2163, які отримали назву “Злісних очей”, через враження, що вони дивляться прямо на Землю.

Головні тези:

Галактики NGC 2207 та IC 2163, відомі як “Злісні очі”, знаходяться на відстані 80 млн світлових років від Землі та перебувають у процесі злиття.
Злиття галактик - тривалий процес, більше схожий на танець галактик одна навколо одної, що спричиняє зореутворення та великі чорні діри з масою.
Обидві галактики мають помітну спіральну структуру, але взаємодія змушує їх світитися зореутворенням та створювати десятки нових зірок щороку.
Швидка поява гігантських зірок веде до їх швидкої смерті, запускаючи ланцюгову реакцію народження, смерті та повторного народження зорей.
Знімки 'Злісних очей' надихають на диво та допомагають науковцям розуміти важливі процеси у космосі.

Що відомо про пару галактик “Злісні очі”

Зазначається, що ці галактики знаходяться на відстані 80 млн світлових років від Землі і перебувають у процессі злиття. Колись вони мають утворити одну величезну галактику з надмасивною чорною дірою у центрі.

У NASA пояснюють, що злиття галактик є дуже тривалим процесом, більше схожим на танець галактик одна навколо одної.

NGC 2207 і IC 2163 пройшли повз одна одну мільйони років тому, а зараз вони починають обертатися.

У NASA показали пару галактик, що дивиться прямо на Землю — Пара галактик “Злісні очі”

Однак наразі, як зазначають науковці, стадія злиття далека від завершення.

Що відомо про процес злиття пари галактик “Злісні очі”

Обидві галактики все ще зберігають помітну спіральну структуру, однак їхній вплив одна на одну стає все більш значним.

Вони притягуються одна до одної взаємним тяжінням, їхня взаємодія змушує обидві галактики світитися зореутворенням.

Науковці пояснюють це тим, що міжзоряні газові хмари в обох галактиках зазнають ударів і стискаються; зірки утворюються, коли щільні згустки в цих хмарах колапсують під дією гравітації, утворюючи насіння молодих зірок, обертаючись і висмоктуючи матеріал з оточуючого газу.

Щороку кожна з цих галактик створює десятки нових зірок, за розмірами близьких до Сонця. Однак швидка поява зірок також призводить до їхньої відносно швидкої смерті.

Гігантські зірки, які з'являються в областях зореутворення, живуть недовго і вибухають надновими. Це призводить до стиснення газу навколо них, що запускає ланцюгову реакцію народження, смерті та повторного народження.