В уряді назвали ймовірні терміни вступу України до ЄС
Категорія
Політика
Дата публікації

В уряді назвали ймовірні терміни вступу України до ЄС

В уряді назвали ймовірні терміни вступу України до ЄС
Джерело:  online.ua

За словами гендиректора Урядового офісу з координації євроінтеграції Наталії Форсюк, Україні може знадобитись до 7 років на виконання всіх умов для вступу в ЄС.

Джерело: Всеукраїнський телемарафон

Україна вже у цьому десятиріччі може стати членом ЄС 

Вважаю, що немає шансів вступити в ЄС в 2023 році. Це неможливо процедурно, не тому, що Україна не впорається. За аналізом, сім років - це дуже добре. Я думаю, що виходити треба з цього, - зазначила Форсюк.

За її словами, вступ до ЄС - це тривала процедура, оскільки згідно із висновками Єврокомісії потрібно виконати всі умови для повноцінного членства.

За її словами, за всіма умовами в України є прогрес - їх треба виконати, а не починати щось заново.

Форсюк додала, що після цього країни ЄС повинні підтримати відкриття переговорів з Україною, а Київ - почати імплементувати законодавство Євросоюзу, що є тривалою процедурою.

Раніше цього часу - дуже малоймовірно через ту величезну кількість законодавства, яке нам треба не тільки прийняти, а й імплементувати в наше повсякденне життя. Тобто ми повинні повністю жити за законами Європи - економічно, політично, судово. Це не може статися за рік, - наголошує Форсюк.

Вже на початку наступного року можуть початися переговорні процедури, які стосуватимуться вступу України до ЄС.

Фото - Flickr.com

Статус кандидата юридично закріплює європейську перспективу та відкриває доступ до структурних фондів.

Доступ до коштів цих фондів мають лише країни-кандидати у члени ЄС, гроші надаються на пільгових умовах, практично безкоштовно, - зазначила Форсюк.

Вона також наголосила, що статус кандидата посилить позицію України у мирних переговорах.

Читайте також:

Категорія
Політика
Дата публікації

Сварка Зеленського і Трампа змінила правила гри в Європі

Європа зрозуміла, що залишилася без захисту США
Джерело:  CNN

Гучний конфлікт у Білому домі призвів до того, що європейські лідери врешті-решт усвідомили, що повинні покладатися лише на себе. Старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин Петро Бурас звертає увагу на те, що зараз у Брюсселя на порядку денному політика, яка була б немислима лише кілька тижнів тому.

Головні тези:

  • Майбутній канцлер ФРН Фрідріх Мерц налаштований рішуче, щоб змінити політику країни.
  • Президент Франції Емманюель Макрон активно пропагує європейську стратегічну автономію від США.

Європа зрозуміла, що залишилася без захисту США

За словами експерта, кардинальні зміни відбулися в Німеччині, де майбутній канцлер Фрідріх Мерц виграв голосування в парламенті за скасування "боргового гальма" Німеччини — механізму обмеження державних запозичень.

Це змінює правила гри в Європі, тому що Німеччина була відсталою — особливо серед великих країн — коли справа стосувалася оборони, — наголосив Петро Бурас.

Саме пробудження Німеччини вказує на те, що Європа стикнулася з поворотним моментом у своїй історії.

Ні для кого не секрет, що французький лідер Еммануель Макрон наразі активно розглядає можливість поширення захисту свого ядерного арсеналу на європейських союзників.

Глава республіки давно закликав до європейської "стратегічної автономії" від США, а сварка Володимира Зеленського та Дональда Трампа підштовхнула Макрона до серйозних рішень.

Навіть відомі своїм нейтралітетом країни переглядають свої позиції. Так, уряд Ірландії висунув законопроєкт, що дає змогу розгортати війська без схвалення ООН, оминаючи можливе російське (або американське) вето.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?