Як Росія зніматиме санкції Європи: приватна розвідка США розкрила маневри Путіна
Категорія
Світ
Дата публікації

Як Росія зніматиме санкції Європи: приватна розвідка США розкрила маневри Путіна

Як Росія зніматиме санкції Європи: приватна розвідка США розкрила маневри Путіна
Джерело:  Stratfor

У міру наближення 31 липня, терміну, коли

Євросоюз повинен вирішити питання продовження санкцій проти Росіїи, Москва намагається "вислужитися" перед своїми союзниками в ЄС. У п'ятницю, 27 травня, президент РФ Володимир Путін буде з візитом в Афінах, а в четвер у статті, опублікованій провідною грецькою газетою Kathimerini, він переконував у важливості Греції для Росії. Тим часом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в середу, 25 травня, здійснив поїздку в Будапешт, де він підкреслив важливість зв'язків Росії з Угорщиною.



Американська приватна розвідувально-аналітична компанія Stratfor розповіла про те, на які хитрощі йде Росія, щоб мати можливість впливати на рішення Європи, особливо в питанні санкцій. Звіт приватної розвідки США є в розпорядженні ONLINE.UA.


Обраний для поїздок лідерів РФ час так близько до вирішення Європейського союзу щодо санкцій невипадково. З моменту запровадження економічних обмежень проти Росії більше двох років тому Європейський союз одностайно голосував за їх продовження. Але з усіх членів ЄС Греція і Угорщина - одні з найбільш доброзичливих по відношенню до Росії країн. Будь-яка загроза одностайності Євросоюзу в майбутньому голосуванні, швидше за все, виходитиме від них. До того ж, під час візиту Лаврова угорські офіційні особи підтвердили свою позицію, що питання розширення санкцій не вирішено остаточно і буде предметом жвавого обговорення.


Незважаючи на різні гучні заяви, Європейський союз, швидше за все, не зніме і навіть не послабить санкції в липні. Якщо виключити будь-які несподівані досягнення або кризи, все вказує на ще одне одностайне подовження терміну їх дії, що глава Європейської ради Дональд Туск і голова закордонних справ ЄС Федеріка Могеріні підтвердили на цьому тижні. Проте не можна очікувати, що одностайність Європейського союзу з цього питання триватиме вічно: російські ЗМІ посилаються на анонімні джерела, які припускають, що блок може зняти або послабити обмеження в кінці цього року.


Тому в інтересах Росії шукати будь-які слабкі місця в Європі. І дипломатичні візити - не єдина тактика Росії для вирішення питання про санкції. Москва застосовує складний і багатогранний підхід в спробі вплинути на обговорення в ЄС цієї теми і на відносини Росії із Заходом в ширшому сенсі.


Візьмемо, наприклад, участь Росії в різних конфліктах по всій Євразії. Роль Москви на кожному з цих театрів військових дій суперечить інтересам Заходу в тій чи іншій формі. На сході України Москва підтримує бойовиків-сепаратистів, які виступають проти українських силовиків. У Сирії вона підтримує сили президента Башара Асада. У Нагірному Карабаху вона сприяє сутичкам між Вірменією і Азербайджаном - продає зброю кожній зі сторін, одночасно відмовляючись втручатися в конфлікт. Проте в результаті цього суперництва відбувається деяка взаємодія. Участь Росії в названих конфліктах відкрила інтенсивні дипломатичні переговори з західними країнами.


Криза в Україні є прекрасним прикладом. Росія зробила кілька жестів примирення у бік Києва і Заходу в останні тижні. У середу

українська льотчиця Надія Савченко була звільнена з російського полону

. Москва також дала зрозуміти на цьому тижні, що вона допустить присутність місії ОБСЄ на Донбасі. Незважаючи на кілька важливих застережень, що супроводжували ці сигнали до примирення, Москва, проте, продемонструвала готовність до переговорів з питань, які мають відношення до санкцій РФ. Крім того, Росія припинила авіаудари в Сирії, в усякому разі, тимчасово.


Інша область конкуренції, в якій Москва демонструє ознаки компромісу - це нарощування її військової могутності. За останні два роки Росія накопичувала військові сили і обладнання всередині і навколо кордонів Центральної та Східної Європи, так само як НАТО і Сполучені Штати нарощували свою власну військову присутність в цьому регіоні. Але нарощування призначене скоріше не для прямої військової конфронтації, - якої обидві сторони вважали за краще б уникнути, - а більше для посилення оборонної позиції обох сторін і впливу на прийняття рішень. Більш того, збільшення військової присутності може фактично стимулювати переговори між двома сторонами про скорочення озброєнь, такі, як переговори про контроль над озброєннями, які проходили в кінці радянського і раннього пострадянського періоду між Росією і Сполученими Штатами.


У багатьох областях - від дипломатичних візитів до переговорів по Україні та Сирії - Росія маневрує для досягнення своїх цілей, як в питанні санкцій, так і в її протистоянні з Заходом. Звичайно, маневри Москви не можуть гарантувати, що Європейський союз послабить свої обмеження щодо Росії. І, з розвитком політичної та економічної ситуації в РФ, її стратегія може змінитися. Проте Росія намагатиметься використовувати будь-який наявний шлях для формування рішення Європи.

Категорія
Світ
Дата публікації

Ексконсультант Пентагону назвав наступну ціль Путіна

Путін готується до вторгнення в НАТО
Джерело:  online.ua

Рубен Джонсон — колишній консультант Міноборони США та експерт з іноземних військових справ — бачить вагомі ознаки того, що російський диктатор Володимир Путін мобілізує сили для атаки на НАТО. Він знає, що запас часу на реалізацію подібного плану стрімко зменшується.

Головні тези:

  • Російський диктатор розраховує на слабкість НАТО та напруженість між США і європейськими лідерами.
  • Путін хоче покласти край географічній ізоляції Калінінграда. 

Путін готується до вторгнення в НАТО

За словами експерта, нелегітимний глава Кремля бачить слабкість НАТО, а також переконаний в тому, що поточна ситуація в Європі являє собою вікно можливостей.

Джонсон прогнозує, що Путін зробить наступний хід якомога швидше, перш ніж фінансове становище Росії остаточно зіпсується.

Крок Путіна полягатиме в атаці через стратегічно важливий Сувалкський коридор, який з'єднує російський Калінінград із Білоруссю. Обґрунтування і "план гри" для Путіна щодо взяття цього коридору будуть точною копією вторгнення до Криму в березні 2014 року — наголошує експерт.

За словами Джонсона, російський диктатор захоче скористатися напруженістю між командою президента США Дональда Трампа та європейськими лідерами.

Путін розраховує на те, що захопить цей сухопутний міст і покладе край географічній ізоляції Калінінграда.

Це порушить суверенітет Естонії, Литви та Польщі, які є членами НАТО. Якщо НАТО не відреагує на російське вторгнення такого роду, Путін може знищити те, що залишилося від авторитету альянсу, — наголосив експерт.

Категорія
Наука та медицина
Дата публікації

Яка небезпека підстерігає на Марсі астронавтів — висновки науковців

Марс
Джерело:  The Guardian

Майбутні місії на Червону планету можуть бути вкрай небезпечними для астронавтів. Через наявність у марсіанському пилі токсичних частинок вони потребуватимуть спеціального захисного спорядження.

Головні тези:

  • Марсіанський пил містить токсичні частинки, які можуть проникати в легені та кров астронавтів, що спричиняє ризик розвитку хронічних захворювань.
  • Наявність кремнезему, гіпсу, перхлоратів та інших небезпечних речовин у пилу створює загрозу для здоров'я членів місії на Марс.
  • Астронавти на Червоній планеті вже мають підвищений ризик розвитку легеневого фіброзу через радіаційне опромінення, а додатковий вплив токсичного пилу може погіршити цю ситуацію.

Марсіанський пил має токсичні властивості

Про це свідчать результати дослідження, опублікованого в журналі GeoHealth.

Під час місій "Аполлон" на Місяць астронавти мали проблеми, спричинені місячним пилом — він прилипав до скафандрів і потрапляв у кабіну посадкового модуля.

Згодом пил провокував кашель, подразнення очей і горла. Дослідження показали, що тривалий вплив таких частинок може спричиняти хронічні захворювання.

Хоча марсіанський пил не такий гострий та абразивний, як місячний, він має схожу властивість прилипати до всього. Дрібні частинки, що становлять близько 4% товщини людської волосини, можуть проникати глибоко в легені та потрапляти в кров.

Крім того, марсіанський пил містить токсичні речовини, зокрема кремнезем, гіпс, перхлорати та нанофазні оксиди заліза, які можуть бути небезпечними для здоров’я членів потенційної місії.

Найбільшу загрозу становить ризик для легень астронавтів. Оскільки пил дуже дрібний, очікується, що він залишатиметься в легенях астронавтів, а частина з нього потраплятиме в кровообіг, — пояснив співавтор дослідження Джастін Ванг, студент-медик Школи медицини Кека при Університеті Південної Каліфорнії (USC) у коментарі CNN.

За його словами, астронавти вже мають підвищений ризик розвитку легеневого фіброзу через радіаційне опромінення під час космічних польотів, а такі небезпечні речовини, як кремнезем і оксиди заліза, можуть спричинити хвороби легень, які лише посилять цей ризик.

Крім того, Ванг наголосив на небезпеці перхлоратів — хімічних сполук, які були виявлені в марсіанському ґрунті у токсичних концентраціях. Вони можуть викликати порушення роботи щитоподібної залози та апластичну анемію — захворювання, при якому організм припиняє виробляти достатню кількість клітин крові.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?