У населених пунктах тимчасово окупованої Луганської області російські загарбники довели гуманітарну ситуацію до критичної межі.
Головні тези:
- Влада РФ обмежила видачу гуманітарної допомоги у тимчасово окупованій Луганській області, що призвело до посилення продовольчої кризи в містах, де місцеві мешканці стикаються з дефіцитом харчових товарів.
- У місті Лисичанськ та інших населених пунктах окупанти видають харчові набори тільки певним категоріям населення з паспортом РФ, що загострило ситуацію у суспільстві.
- Продовольча криза через бої та відсутність електропостачання також насувається на Кремінну, що ускладнює поставки та зберігання продуктів харчування.
Окупаційна влада обмежила видачу гуманітарної допомоги у тимчасово окупованому Луганську
У Лисичанську, де місцеві третій рік виживають завдяки допомозі від так званого “братнього народу”, обмежили видачу гуманітарки, повідомив очільник Луганської ОВА Артем Лисогор.
Харчові набори окупанти видають тільки людям старше 70 років, багатодітним родинам та деяким іншим пільговим категоріям за наявності паспорта РФ.
У Сєверодонецьку тим часом містяни змушені заробляти донорством. За одну "добровільну" здачу крові загарбники платять 792 рублі. У соцмережах пишуть, що це чи не єдиний гарантований спосіб отримати гроші.
Крім того, продовольча криза насувається на Кремінну.
За даними ОВА, через щільні бої довкола міста й тривалу відсутність світла в місто практично не завозять продовольчі товари, а ті, що є на полицях, — сумнівної якості, адже холодильники не працюють.
Не набагато краща ситуація й у Сєверодонецьку, Лисичанську та Рубіжному, які також використовують для утилізації прострочених харчів, оскільки у людей немає ані грошей, ані вибору.
Близько 1,5 млн українських дітей залишаються на окупованих Росією територіях
Про це повідомила віцепрем'єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук під час Всеукраїнського форуму «Культура під час війни. Людський капітал».
Верещук підкреслила, що людський капітал також складають українці, які виїхали за межі країни. За її словами, люди готові повертатися на деокуповані території, долучатися до відновлення інфраструктури, щойно закінчаться активні бойові дії.