Російський агресор у понеділок, 12 квітня, завдав нового удару по українських силах на сході. Один військовослужбовець Збройних сил загинув від поранення.

Джерело: Оперативно-тактичне угрупування “Північ”

Згідно з уточненими даними, йдеться про вогнепальне кульове поранення. Бойовики провели прицільний обстріл українських позицій, однак командування не уточнило — чи був то снайпер, чи інша стрілецька зброя.

“Про даний інцидент збройних формувань Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону Спільного центру контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін. Дії російських окупантів вкотре підтверджують те, що ворог цілеспрямовано порушує режим припинення вогню та не бажає дотримуватись існуючих домовленостей про режим припинення вогню”, - заявили в ОТУ.

Наразі на місці трагедії продовжують роботу представники керівного складу військової частини та робоча група Військової служби правопорядку ЗС України.

Загострення на Донбасі

За підсумками попередньої доби у неділю, 11 квітня, українська сторона звітувала про 6 порушень режиму припинення вогню. Жоден військовослужбовець не отримав поранень.

“Зокрема, в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», неподалік населеного пункту Невельське, противник здійснив обстріл позицій наших захисників, із заборонених Мінськими домовленостями, мінометів 82-го калібру та гранатометів різних систем. Поблизу Водяного, що на Приазов’ї, російсько-окупаційні війська відкривали вогонь з ручних протитанкових та автоматичних станкових гранатометів, а біля селища Широкине – зі стрілецької зброї”, - наголосив пресцентр штабу Операції Об’єднаних сил.

Що говорять у Кремлі

Російська влада на тлі скупчення військ на кордоні з Україною продовжує стверджувати, що це планові навчання, але не жодним чином не демонстрація сили чи навіть не підготовка до відкритої війни.
Водночас офіційна Москва відкидає будь-які спроби Заходу чи України поновити діалог щодо врегулювання кризи.

Читайте також:

• Кремль відповів Зеленському на запит переговорів з Путіним;

• Критик Путіна спрогнозував сценарій війни між Україною та РФ;

• Команда Зеленського прокоментувала перенесення перемовин ТКГ з Мінська

Мільйони українських біженців можуть втратити правовий статус у ЄС

Після вторгнення Росії в лютому 2022 року Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) стала порятунком для майже 4,3 мільйона українців.

Директива дає змогу країнам ЄС надавати українцям право жити, працювати й отримувати доступ до послуг, при цьому більшість із них перебувають у Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині. Оскільки переговори про припинення вогню тривають, ця страхувальна сітка може бути зруйнована.

Нещодавні опитування показують, що кількість біженців, які планують повернутися в Україну, падає. Дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) показують зниження з 65% у 2024 році порівняно з 77% у попередньому році.

Припинення вогню може відразу повністю змінити ситуацію, надавши країнам, що приймають, можливість вирішувати, чи послаблювати ці заходи захисту, домагатися інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому.

Рівні захисту також різняться залежно від країни. Кожна країна ЄС інтерпретує директиву трохи по-різному у своєму національному законодавстві, що означає, що до українців ставляться по-різному залежно від того, де вони оселилися.

Єврокомісія заявила, що почала розглядати наступні кроки, включно з питанням про те, "подовжувати чи ні" тимчасовий захист, допомагати людям переходити на національні статуси для роботи, навчання або возз'єднання сім'ї, а також надавати підтримку тим, хто вирішить повернутися в Україну.

Деякі країни не стали чекати Брюсселя і вжили заходів щодо пошуку "більш довгострокового постійного статусу":

• Польща незабаром запропонує трирічний статус тимчасового резидента українцям, які мали безперервний тимчасовий захист протягом щонайменше року.

• У Чехії українцям, які проживають там понад два роки і мають роботу, буде доступний новий спеціальний п'ятирічний дозвіл на проживання з обов'язковим відвідуванням школи їхніми дітьми.

• Інші столиці розробляють власні плани. Австрія, Італія, Естонія і Латвія активізуються з довгостроковими рішеннями, з різними рівнями захисту.

• Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило варіанти дій, але рішення про те, які пропозиції будуть фактично висунуті з цього питання, ухвалюватиме наступний уряд, наголосивши на необхідності єдиного європейського підходу.

• Міністерство внутрішніх справ Словаччини підтвердило, що подальші кроки щодо переміщених осіб після закінчення російського вторгнення "наразі обговорюються на рівні держав-членів, включно зі Словаччиною, а також на рівні ЄС".

За даними ООН, станом на 16 грудня 2024 року було зареєстровано 6,8 млн українців за кордоном. Але ці дані враховують і тих українців, які виїхали (або примусово були вивезені) в Росію та Білорусь. Якщо не враховувати українців, які перебувають на території країн-агресорів, то їхня чисельність становить 5,5 млн.

Більше по темі

Категорія

Політика

Дата публікації

14 вересня 2024

Додати до обраного

Угорщина позбавила притулку 3 тис українських біженців

Категорія

Світ

Дата публікації

18 січня 18:27

Додати до обраного

Ультраправі Баварії виступили проти перебування у Німеччині українських біженців

Категорія

Світ

Дата публікації

06 березня 15:35

Додати до обраного

У США планують позбавити легального статусу близько 240 тис біженців з України

ЄС введе нові мита на американські товари: що відомо

Блок із 27 країн ЄС стикається з 25-відсотковими імпортними тарифами на сталь, алюміній та автомобілі, а також "взаємними" тарифами у розмірі 20% з середи, 2 квітня, майже на всі інші товари.

Тарифи Трампа охоплюють близько 70% експорту ЄС до Сполучених Штатів, вартість якого минулого року становила 532 млрд євро (585 мільярдів доларів), при цьому ще можуть бути введені мита на мідь, фармацевтику, напівпровідники та деревину.

Європейська комісія, яка відповідає за торгівельну політику ЄС, 7 квітня ввечері запропонує країнам-членам список американських товарів, на які планують запровадити додаткові мита у відповідь на тарифи Трампа на сталь та алюміній, замість ширших взаємних обмежень, зазначають у Reuters.

Особливу увагу та суперечки всередині ЄС викликало питання бурбона. Єврокомісія пропонувала запровадити на нього мито у 50%, після чого Трамп пригрозив у відповідь ввести мито у 200% на алкогольні напої з ЄС, якщо цей крок буде реалізовано.

Зазначається, що 7 квітня у Люксембурзі відбудеться перша загальноєвропейська політична зустріч після заяви Трампа про масштабні тарифи. На ній міністри торгівлі з усіх 27 країн ЄС обговорять, як ці мита вплинуть на економіку та як найкраще на них реагувати.

Європейські дипломати заявили, що головна мета цієї зустрічі — виробити спільну позицію: показати готовність вести переговори з Вашингтоном щодо скасування тарифів, але водночас продемонструвати рішучість у разі провалу перемовин відповісти власними обмеженнями.

Більше по темі

Категорія

Економіка

Дата публікації

04 квітня 01:03

Додати до обраного

500% мита і не тільки. У США розробили новий план помсти Росії

Категорія

Економіка

Дата публікації

05 квітня 05:01

Додати до обраного

Мита Трампа загрожують світовій економіці рецесією — що це означатиме для України

Категорія

Економіка

Дата публікації

вчора 07:01

Додати до обраного

Тарифна війна. Китай вводить додаткові мита на товари зі США