За словами представника Головного управління розвідки Міноборони Андрія Юсова, захоплення окупаційною армією РФ цивільних українців є ознакою геноцидної політики країни-агресорки.
Головні тези:
- Захоплення цивільних українців окупаційною армією РФ є доказом геноцидної політики країни-агресора.
- В рамках обміну полоненими повернулося 100 українців, серед яких як військові, так і цивільні особи.
- Російська війна проти України є геноцидною, порушує міжнародне гуманітарне право та відзначена воєнними злочинами.
- Українці у російському полоні піддавались тискам, утримувались у важких умовах, що свідчить про знущання та приниження.
- Проблема утримання цивільних українців у російському полоні є серйозним воєнним злочином, який потребує міжнародної реакції.
Як Росія чинить геноцид українського народу на прикладі захоплення цивільних українців
Цієї ночі завершилася операція і завершився 53-й обмін з моменту початку повномасштабної російської агресії. В рамках цього обміну повернулося 100 українців, як військових, так і цивільних - 90 військових і 10 цивільних, - зазначив Юсов.
За його словами, від початку розв’язаної Росією злочинної війни проти України за результатами роботи Координаційного штабу з питань поводження з полоненими, з російського полону повернули 3 тис 310 українських чоловіків і жінок, серед яких як цивільні, так і військові.
Сам факт того, що ми сьогодні говоримо про повернення цивільних бранців, цивільних заручників, цивільних полонених з російської неволі є кричущим доказом на весь світ того, що російська війна проти українців є геноцидною війною, того, що ворог скоює воєнні злочини та ігнорує міжнародне гуманітарне право, - наголошує представник ГУР.
Він підкреслив, що повернені українці взагалі не мали опинитись у російському полоні, а їхні права не мали обмежуватись.
Провина" цих людей у тому, що вони не скорилися російській окупації, - зазначив Юсов.
Як у Росії знущаються та принижують цивільних українців
У якості прикладу він згадав про двох священників греко-католицької церкви - Богдана Гелету та Івана Левицького, яких заарештували росіяни і тримали в надзвичайно важких умовах, вчиняючи на них великий тиск.
Власне, заарештовані під час молитви, за молитву і за те, що представляли українську церкву. Пан Наріман, власне, звичайно, за те, що не відмовився від своєї кримськотатарської та української ідентичності. Як культурної, так і громадянської. Інші приклади - Олена Пех - співробітниця музею, викладачка і вчителька. І власне, про всіх можна так говорити: це люди, які не мали би опинитися в жодному російському полоні, - наголосив представник ГУР.
Юсов додав, що сам факт перебування тисяч цивільних українців в російській неволі - є кричущим і масштабним воєнним злочином з боку країни-агресорки.
Стосовно умов утримання цивільних українців у порівнянні з військовими полоненими, представник ГУР зауважив, що ситуації, місця та умови утримання різні.
Але в багатьох випадках цивільних українців утримують у не призначених для цього місцях, поза межами навіть так званої правової системи Росії.
