Комітет постійних представників ЄС на рівні послів погодив мандат для подальших переговорів з Європарламентом щодо запровадження тарифів на сільськогосподарську продукцію та добрива походженням з Росії й Білорусі з метою захисту ринку ЄС, зменшення надходжень у РФ та здатності Кремля фінансувати продовження війни проти України.
Головні тези:
- Введення мит на агропродукцію з Росії та Білорусі спрямоване на захист ринку ЄС від негативного впливу Кремля.
- Ці заходи можуть значно скоротити експорт Росії та зменшити її можливості фінансувати війну проти України.
- Впровадження нових тарифів на агропродукцію з РФ та РБ сприятиме розвитку європейської промисловості та збільшить самодостатність в аграрному секторі.
Посли ЄС погодили нові мита на агропродукцію з РФ та РБ
Рада ЄС ухвалила позицію на переговори з Європейським парламентом щодо регуляторних правил із застосування тарифів на решту аграрної продукції з Росії і Білорусі, а також на певні азотні добрива. Як очікується, ці тарифи скоротять російські експортні надходження та обмежать здатність Росії фінансувати агресивну війну проти України, — йдеться у повідомленні.
Як зазначається, раніше, у 2023 році, ЄС уже запровадив тарифи проти певних видів аграрної продукції з Росії, зокрема зернових культур, але на той час ці захисні заходи охоплювали лише 15 відсотків російського аграрного експорту.
Після того, як будуть введені нові тарифи, під їх дію підпадатиме вся аграрна продукція походженням з Росії.
Йдеться про значні суми грошей. Наприклад, станом на 2023 рік, 25 відсотків усього імпорту добрив в ЄС припадали на Росію — в обсязі близько 3,6 млн тонн, що принесло 1,28 млрд євро в бюджет Кремля.
Нові тарифи, що були погоджені сьогодні Комітетом постійних представників ЄС, скоротять залежність європейських країн від аграрного імпорту з Росії й Білорусі, стимулюватимуть розвиток європейської промисловості з виробництва добрив та дозволять переконатися, що Росія не отримує комерційних переваг від продовження експорту до ЄС.
При цьому тарифи на російські й білоруські добрива запроваджуватимуться поступово, протягом трьох років, з одночасною диверсифікацією постачання добрив із третіх країн, щоб забезпечити їх доступність для європейських фермерів.
Щойно Європейський парламент погодить запропоновані заходи, Рада ЄС буде здатною формально ухвалити нові регуляторні правила кваліфікованою більшістю голосів.
